Музика й танці
Фольклорна музика Норвегії відома перш за все своїми епічними, ліричними, пастушачими, рибальськими піснями та баладами; інструментальними награшами — люарслотами. Народні музичні інструменти представлені духовими: сельє — різновид флейти, букегорн — козиний та прилар — бичачий ріг; струнними: гартингфеле — різновид скрипки. Норвезькі народні танці: халінг, спрингар та інші.
У XVI столітті, в епоху Відродження в Норвегії розвинулося мистецтво міських народних співців — зингмейстерів. Починаючи від другої половини XVIII століття в країні розвивається класична музика. Цей час славний іменами органіста і диригента Ф. Грота; композитора А. Флінтенберга; органіста Ф. Фогеля; педагога, фольклориста і органіста-композитора Людвига Матіаса Ліннемана. У часи народного відродження XIX століття розквітає творчість норвезьких композиторі, що базується на фольклорних джерела: автора фортепіанних п'єс і ліричних пісень Хальфдана Х'єрульфа; автора концерту для скрипки з оркестром, скрипкових творів, засновника першого національного театру «Національна сцена» (норв. Den Nationale Scene) Уле Булла; автора державного гімну, засновника першого національного музичного товариства «Евтерпа» Р. Нурдрока. Композитор і громадський діяч Едвард Гріг (1843—1907) зробив величезний вплив на розвиток національної музичної школи. Наприкінці XIX — на початку XX століття працювала ціла плеяда норвезьких композиторів: Фертейн Вален — основоположник сучасної норвезької музики, що вдавався до додекафонії, Юган Свенсен, Юган Хальворсен, Юган Сельмер, Агате Баккер-Грендаль, Катарінус Еллінг, Ярмал Боргстрем. Після Другої світової війни композитор Клаус Егге засновав спілку композиторів скандинавських країн. На авансцену виходять композитори Харальд Северуд, Сігвальд Твейт, Людвіг Єнсен, Сверре Юрдан, Альфред Янсон, Арільд Санволь — автори церковної музики. Відомі норвезькі диригенти Ейвін Ф'єльстад та Олас Грюндаль.
Комментариев нет:
Отправить комментарий